25.05.2026
Прозорість контролю, боротьба з тінню та міжнародне оподаткування:
фокуси розмови із Німецько-Українською промислово-торговельною палатою
Про взаємодію податкової та бізнесу, якісні податкові сервіси, зрозумілий контроль і податкову культуру як основу партнерства говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух з компаніями-членами Німецько-Української промислово-торговельної палати.
Сторони детально розбирали процедури податкових перевірок та адміністративного оскарження їх результатів.
Як зазначила Леся Карнаух, бізнес хоче більш глибокого врахування специфіки діяльності та уважного розгляду заперечень до актів.
«ДПС працює над навчанням персоналу єдиним підходам оцінки фактів порушень та контролем за якістю документів, що їх підтверджують. Звісно ж, перебудовуємо систему із контролю заради контролю на ризик-орієнтовану. А ще розвиваємо процедуру податкової медіації як альтернативу вирішення спорів. Від бізнесу ж також очікуємо більшої відкритості та співпраці під час податкових перевірок», – підкреслила очільниця ДПС.
За словами Лесі Карнаух, часте питання на зустрічах із бізнес-спільнотами – боротьба із тінню. Підприємства прагнуть рівних умов на ринку. Тому ДПС активно виявляє та протидіє схемам, тісно співпрацює у цьому напрямі із БЕБ. Поняття дроблення бізнесу потребує уніфікації підходів. І ДПС уже подала свої пропозиції для законодавчого врегулювання.
Значну увагу під час розмови приділили міжнародному оподаткуванню та трансфертному ціноутворенню, зокрема автоматичному обміну податковою інформацією.
Леся Карнаух висловила слова вдячності бізнесу із іноземним капіталом за віру в Україну та наповнення бюджету.
«Інвестиції і підтримка економічної стійкості нашої держави під час війни – надзвичайно важливі», – зазначила очільниця ДПС.
29.05.2026
Леся Карнаух на міжнародній конференції: ДПС змінює філософію роботи –
від тотального контролю до якісного сервісу
Коли країна живе в умовах повномасштабної війни, головне завдання державних інституцій – забезпечити безперервну та стабільну роботу. З перших днів російського вторгнення це стало першочерговим завданням і для податкової служби. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час міжнародної конференції, організованої МВФ та Незалежним управлінням державних доходів Греції.
«Важливо було не просто зберегти адміністрування податків, а гарантувати, щоб держава продовжувала функціонувати, бізнес – працювати, і кожен платник отримував послуги», – підкреслила Леся Карнаух.
За її словами, першим етапом стала стабілізація системи.
«Попри всі виклики ми забезпечили безперервну роботу податкової системи, доступність послуг для платників по всій країні, цілодобову роботу електронних сервісів. Це стало основою для подальших трансформацій та змін, які ми проводимо сьогодні», – розповіла очільниця ДПС.
Було детально проаналізовано, що сьогодні потрібно, щоб платник сприймав податкову не як контролюючий орган, а як надійного партнера та надавача якісних та сучасних послуг. Проблем, на які звертав увагу бізнес, було чимало: блокування податкових накладних, постійні перевірки, дублювання процесів, надмірне адміністративне навантаження тощо.
Сьогодні ДПС взаємодіє не лише з близько 3,5 млн суб’єктами господарювання, а й громадянами.
«Такий масштаб вимагає нової якості управління, нової логіки адміністрування. Ключове тут – сервісність, аналітика та цифрова взаємодія з платником», – акцентувала Леся Карнаух.
Вона також відзначила, що за останні 1,5 року якісно змінено філософію роботи ДПС і продовжується реалізовуватися зміни:
– замість тотального контролю – ризик-орієнтований підхід
– автоматизація процесів
– розвиток податкових сервісів
– розвиток єдиної цифрової системи
– превенція порушень та допомога платнику.
За словами очільниці ДПС, всі зміни відбуваються в межах Національної стратегії доходів до 2030 року. Щоб сучасна податкова асоціювалася з чіткими правилами, якісним сервісом та цифровізацією процесів, не втрачаючи при цьому своєї основної функції адміністрування податків.
01.06.2026
Леся Карнаух: Виконання плану надходжень до державного бюджету за 5 місяців становить 101,9 %
Виконання плану надходжень до державного бюджету за 5 місяців становить 101,9 %, за травень – 103,7 %.
Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
«Під час війни податки перестають бути просто цифрами. Це про стійкість країни. Про здатність бізнесу адаптуватися попри всі виклики, про відповідальність кожного платника і про допомогу держави кожному, хто працює чесно», – наголосила вона.
Підсумки травня та 5 місяців 2026 року.
Травень 2026 року
– План надходжень податків та зборів, які контролює ДПС, виконаний на 103,7 %.
– Додаткові надходження – + 5,3 млрд грн.
– Надходження до загального фонду держбюджету – 148,8 млрд грн.
Основні джерела:
– Податок на прибуток підприємств – 68,6 млрд грн (+12,6 млрд грн до плану).
– ПДФО – 36,7 млрд грн ( +2,1 млрд грн).
«Попри позитивну динаміку надходжень вже не перший місяць спостерігаємо проблеми з виконанням низки бюджетоформуючих показників. Зокрема, ПДВ та акциз. Причини обʼєктивні – зумовлені постійними атаками на енергетику, скороченням виробництва та зміною логістики», – додала Леся Карнаух.
Підсумки січня – травня 2026 року
– Надходження до загального фонду становили 584,7 млрд грн.
– Виконання плану – 101,9 %.
– Понад план – + 11,2 млрд грн.
– Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на 64,2 млрд грн (+12,3 %).
«ДПС докладає всіх зусиль, щоб і надалі забезпечувати повноту сплати податків до бюджету. За підсумками 5 місяців ми зберігаємо позитивну тенденцію. Але для мене як очільниці ДПС важливо, що це не просто цифри. Це віра кожного платника в Україну. Вдячна кожному, хто сплачує податки!» – зазначила очільниця ДПС.
01.06.2026
Розкажіть нам про Електронний кабінет:
ДПС запрошує користувачів пройти опитування
Леся Карнаух: Державна податкова служба запускає опитування користувачів Електронного кабінету для його подальшої модернізації. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Ми хочемо змінити Електронний кабінет. І зробити це з тими, хто користується ним чи не щодня. Тому запускаємо опитування користувачів Електронного кабінету. Пройдіть його і поділіться своїм досвідом користування сервісом», – зазначила Леся Карнаух.
Очільниця ДПС нагадала, що модернізувати Кабінет допомагають партнери – швейцарсько-українська програма EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, та Проєкт EU4PFM.
Вона наголосила, що ДПС прагне зробити Електронний кабінет не просто місцем доступу до податкових сервісів. Він має бути простим, зручним і зрозумілим. І головне – бути електронним асистентом для підприємців, який зробить сплату податків та дотримання законодавства максимально не обтяжливим та не затратним процесом.
Адже Електронний кабінет – це основний цифровий сервіс взаємодії платників із податковою службою. Щодня за його допомогою подаються декларації та звітність, здійснюється сплата податків, отримуються довідки, опрацьовуються квитанції та повідомлення.
«Для того, щоб цифрові сервіси ставали справді зручними та ефективними, важливо чути тих, хто ними користується щодня. Для Фонду Східна Європа та наших партнерів зі Швейцарії важливо, щоб цифрові державні послуги, зокрема і податкові, розвивалися на основі реальних потреб громадян і бізнесу. Результати цього опитування допоможуть визначити пріоритетні напрями вдосконалення кабінету та зробити взаємодію платників податків із державою простішою, зрозумілішою та зручнішою», – зазначив президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.
У свою чергу керівниця компонентів 1, 3 та 4 Програми EU4PFM Юргіта Домейкієне зазначила, що якість цифрових державних сервісів значною мірою залежить від постійного вдосконалення та відкритого діалогу з користувачами.
«У Європейському Союзі розвиток електронних послуг ґрунтується на принципі людиноцентричності – коли сервіси адаптуються до потреб громадян і бізнесу. Саме тому EU4PFM підтримує Державну податкову службу у розвитку сучасних цифрових інструментів, а результати опитування сприятимуть подальшому вдосконаленню Електронного кабінету», – зауважила Юргіта Домейкієне.
Очільниця ДПС Леся Карнаух закликала платників активно долучитися до опитування.
«Ваші відповіді дуже важливі. Вони допоможуть нам врахувати реальні потреби платників під час подальшої модернізації та розвитку Електронного кабінету», – наголосила Леся Карнаух.
Пройти опитування можна за лінком – https://forms.gle/1Ef4xdj1UVDCf7zg9
02.06.2026
ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон за участі понад 2-х тисяч ризикових компаній
Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Такі дані ДПС отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 – І квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.
Переважна кількість операцій – вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній – імпорт товарів на понад 18 млрд грн.
Більшість компаній-порушників зосереджені у 7 регіонах України: Одещина, Київ, Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина, Київщина, Запорізька область. Загалом на ці регіони припадає 73 % усіх порушників і 78 % загального обсягу таких операцій.
«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили 7 фізосіб, кожен з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7 тисяч суб’єктів господарювання», – сказала вона.
Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб – десять і більше таких компаній, 245 осіб – дві і більше компанії-порушники.
Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників.
Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них з мільярдними операціями.
«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб’єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку – за її результатами у сфері ЗЕД нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства», – додала Леся Карнаух.
Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства.
Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
04.06.2026
ДПС, НБУ та правоохоронні органи посилюють співпрацю
з виявлення схем порушення валютного законодавства
Державна податкова служба, Національний банк України, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державна митна служба, Держфінмоніторинг послідовно розвивають співпрацю для підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, а також забезпечення належного функціонування фінансової системи.
Для створення належної координації роботи між державними органами, підвищення прозорості та здійснення належного контролю за фінансовими та зовнішньоекономічними операціями клієнтів банків Національний банк вдосконалив інформаційний обмін та порядки співпраці між НБУ, ДПС, БЕБ та ДМС. Крім того, представники цих державних органів на постійній основі проводять робочі зустрічі з метою подальшої координації роботи в частині здійснення валютного нагляду за окремими напрямками у межах компетенції кожного органу.
Ефективна міжвідомча взаємодія та обмін інформацією допомагають виявляти ризикові практики у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та протидіяти непродуктивному відпливу капіталу.
Зокрема, НБУ щомісячно передає ДПС інформацію про перевищення граничних строків розрахунків та незавершені розрахунки, у тому числі за операціями резидентів, які не є клієнтами банку для використання ДПС і здійснення відповідних перевірок. Так, з січня 2024 року було розширено перелік показників за якими передається інформація, а з травня 2024 НБУ передає ДПС повну інформацію. Зі свого боку ДПС в межах повноважень по кожному окремому факту проводить належну роботу та оперативно вживає передбачених законодавством заходів. Зокрема, йдеться про нарахування пені. Всі отримані дані від НБУ детально аналізуються та накопичуються для відстеження можливих зв’язків між компаніями.
Результатом такої співпраці стало виявлення ДПС ознак масштабної схеми, пов’язаної з неповерненням валютної виручки за експортними операціями суб’єктів господарювання та ризиковими зовнішньоекономічними операціями щодо імпорту товарів. Крім того, ДПС встановила численні взаємозв’язки між компаніями через спільних засновників і керівників, використання однакових адрес реєстрації, ІР-адрес та комп’ютерних мереж для подання звітності. Такі ознаки можуть свідчити про організований характер діяльності окремих груп суб’єктів господарювання та використання номінальних керівників для приховування реальних бенефіціарів операцій.
На підставі наданої Національним банком інформації та проведених ДПС перевірок вже нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, щодо 557 суб’єктів господарювання підготовлено аналітичні висновки про можливі порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Матеріали передано до правоохоронних органів для подальшого опрацювання в межах їхньої компетенції.
«Для запобігання масштабним схемам лише інструментів податкового контролю часом недостатньо. Тому Державна податкова служба спільно з Нацбанком і надалі буде посилювати взаємодію та співпрацю в тому числі із правоохоронними органами, щоб більш ефективно протидіяти тіньовим схемам та захищати економічні інтереси України», – зазначила в.о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Водночас Національний банк здійснював ефективні наглядові дії за банками в частині перевірки дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства при обслуговуванні клієнтів, які мали значні обсяги заборгованості за експортними/імпортними операціями та ненадходження валютної виручки/ товару на територію Україну. Були здійснені перевірки близько 30 банків. За їх результатами до банків застосувались заходи впливу у вигляді значних штрафів. Також НБУ надавав банкам дієві рекомендації, які спонукали банки покращувати власні порядки організації та забезпечення дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства. Виявлена під час нагляду проблематика та інформація про підозрілі операції передавалася до відповідних правоохоронних та державних органів (ДПСУ, КМУ, БЕБ, ДСФМУ).
«Цей кейс демонструє, що створення належної координації роботи між державними органами та покращений інформаційний обмін між ними – це не формальна процедура, а дієвий інструмент виявлення складних схем та захисту економічних інтересів держави. Ми приділяємо особливу увагу контролю за дотриманням валютного законодавства та співпраці з державними органами у сфері протидії фінансовим правопорушенням. Саме тому Національний банк посилює співпрацю з державними інституціями у межах спільних робочих форматів», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.