Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/; https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/
Електронна скринька Комунікаційної податкової платформи
21.07.2026
ДПС робить податкові консультації доступнішими: мережа онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів зросла до 84
Державна податкова служба активно розвиває мережу онлайн – пунктів Офісів податкових консультантів, щоб зробити податкові консультації більш доступними. Наразі в різних регіонах вже відкрили 84 такі пункти. Крім того, працюють 20 Офісів податкових консультантів.
Про це розповіла очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Податкові консультації стають ще доступнішими. Щоб отримати консультацію податкової, більше не потрібно їхати в інше місто чи шукати потрібного фахівця. Сервіс вкрай затребуваний. Бо економить час людей. І головне – податкова допомога доступна, незалежно від того, де люди проживають», – сказала Леся Карнаух.
Офіси податкових консультантів ДПС відкрила у вересні минулого року. І вже в них разом з онлайн – пунктами наші фахівці надали понад 140 тисяч консультацій.
Найчастіше консультаціями в ОПК користуються громадяни з питань особистого оподаткування – понад 70 % звернень.
Ще близько 17 % консультацій надають фізичним особам – підприємцям і представникам малого бізнесу.
Серед найпоширеніших тем звернень:
– нарахування та сплата податків, зборів і єдиного внеску – 41,6 %;
– робота з сервісами Електронного кабінету – 8,8 %;
– визначення та перевірка податкового боргу – 7,6 %.
Найбільше онлайн – пунктів ОПК наразі працює на Одещині – 14, на Волині – 10, на Львівщині та Київщині по 6, а також на Вінниччині та Миколаївщині по 5.
«Ми і надалі будемо розширювати мережу онлайн – пунктів, щоб податкові консультації були доступними для платників у всіх регіонах України. Вже незабаром нові точки з’являться в Івано-Франківській та Хмельницькій областях», – зазначила Леся Карнаух.
До речі, майже 26,5 тисячі громадян скористалися можливістю залишити анонімний зворотний зв’язок через QR-коди.
За результатами анкетування 98,6 % опитаних задоволені якістю послуг, 98,7 % високо оцінили компетентність експертів, а 98,4 % респондентів відзначили доступність сервісу.
Адреси Офісів та онлайн – пунктів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
24.07.2026
ДПС та Mastercard працюватимуть над новими цифровими рішеннями,
щоб зробити сплату податків простішою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України та глобальна технологічна компанія Mastercard уклали Меморандум про взаєморозуміння. Партнери домовилися про спільну роботу над цифровими рішеннями, які покликані зробити оплату податків максимально зручною та технологічною.
Співпраця буде зосереджена на трьох ключових напрямах для стимулювання безготівкових розрахунків та підвищення фінансової грамотності.
Розвиток безготівкових розрахунків задля прозорої економіки: дослідження міжнародного досвіду проведення фіскальних лотерей та можливості використання таких інструментів в Україні для стимулювання безготівкових оплат та розвитку безготівкової економіки.
Розвиток цифрових сервісів для платників податків: напрацювання нових цифрових рішень для Електронного кабінету платника, які зроблять сплату податків, зборів та інших платежів ще швидшою і зручнішою.
Підвищення фінансової та податкової грамотності: розробка освітніх матеріалів для підприємців щодо використання бізнес-рахунків, карток та автоматизації платежів.
«Ми всі вже звикли, що чимало речей можна зробити у смартфоні за пару секунд. І тому податкова, яка прагне бути сучасною та відповідати запитам, робить все, щоб сплата податків перестала бути стресом. Разом із Mastercard ми поєднаємо державні технології з найкращим платіжним досвідом, щоб взаємодія з податковою стала для кожного непомітною та простою», – наголосила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Ми прагнемо, щоби зручні та безпечні безготівкові розрахунки були доступні всюди, де це необхідно користувачу – в торгових точках, міській інфраструктурі, а також у державних сервісах. Ми раді об’єднати зусилля з Державною податковою службою України в розробці сучасних цифрових рішень, які допоможуть сплачувати податки ще більш зручно та технологічно, що сприятиме подальшому розвитку прозорої безготівкової економіки в країні», – додала генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.
Координацію цифрових проєктів у межах Меморандуму здійснюватимуть Заступник Голови ДПС з питань цифровізації (CDTO) Ігор Панченко та директор з розвитку в сфері співпраці з державним сектором Mastercard Костянтин Кошеленко. Реалізація конкретних ініціатив відбуватиметься на основі окремих угод із дотриманням законодавства про захист.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033447.html
Надходження від податку на нерухомість зросли на 8,6 %
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1032825.html повідомила.
У першому півріччі за спецвикористання води бюджет отримав
від платників Дніпропетровщини майже 49,8 млн грн рентної плати
(лист управління оподаткування юридичних осіб
від 22.07.2026 № 1360/04-36-06-07 – Щодо правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння рентної плати за спеціальне використання води)
Для ФБ
Рентна плата за спецвикористання води: майже 49,8 млн грн отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини у першому півріччі 2026 року +11,2 % до 2025 року.
Протягом першого півріччя поточного року від платників Дніпропетровщини за спеціальне використання води до загального фонду державного бюджету надійшло майже 49,8 млн грн рентної плати. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 5,0 млн грн, або на 11,2 відсотка.
Нагадуємо, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), у якому територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, встановлюються річні ліміти забору та використання води (ст. 49 Водного кодексу України).
Порядок справляння, особливості визначення платників податків та об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) регулюються нормами ст. 255 ПКУ.
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Форма податкової декларації з Рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Зокрема, розрахунок Рентної плати здійснюється у додатку 5 до Декларації.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата за спеціальне використання води обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води (підпункт 255.11.13 пункту 255.11 статті 255 ПКУ).
У випадках, коли установлений Дозволом річний ліміт розподілений за типом водокористування та/або за напрямом використання води (наприклад, окремо на питні та санітарно-гігієнічні, виробничі, технологічні тощо) обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати здійснюється шляхом складання окремого додатку 5 до звітної Декларації.
Так, у рядку 7 «Установлений річний ліміт використання води» кожного окремого додатку 5 до Декларації зазначається не загальний річний ліміт, а виключно той розмір ліміту, який виділений у Дозволі конкретно під цей напрям використання води.
При цьому сукупне значення річних лімітів використання води, зазначених платником у всіх додатках 5 до Декларації, повинно відповідати загальному установленому річному ліміту використання води, встановленого Дозволом.
Крім того, звертаємо увагу на обов’язковість правильного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатку 5 до Декларації. Зазначений код обирається платником відповідно до довідника кодів водних об’єктів (додаток 16 до Декларації) та повинен чітко відповідати кожному типу водокористування, що визначені у Дозволі.
Повідомляємо, що для надання консультацій платникам податків щодо адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб на Дніпропетровщині працюють номерами телефонів «гарячої лінії»: 066-424-35-14 та 056-374-31-07.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Дніпропетровщина: понад 4,0 млн грн сплатили до місцевих бюджетів
ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів
(ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35281)
Упродовж двох кварталів поточного року ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 4 017,9 тис. гривень. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження збільшились на 627,8 тис. грн, або на 18,5 відсотка.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим. 1.5.1 п. 268 прим. 1.5 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
За користування радіочастотами платники Дніпропетровщини спрямували
до загального фонду держбюджету майже 656,0 тис. грн рентної плати
(ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41372)
Протягом січня – червня 2026 року загальний фонд державного бюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України отримав від платників Дніпропетровщини майже 656,0 тис. грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на 21,5 тис. грн, або на 3,4 відс., більше.
Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радiочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
В паспорт у формі картки внесено відмітку про право здійснювати
будь-які платежі за номером паспорта: як отримати РНОКПП?
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40775 – Яким чином отримати РНОКПП, якщо в паспорті у формі картки внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта?
(на ФБ)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПKУ.
Якщо особа перебуває на обліку в ДРФО за номером паспорта громадянина України у формі картки (до паспорта внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та змінила свої релігійні переконання і хоче отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків (PHOKПП), така реєстрація у ДРФО за PHOKПП можлива після анулювання відмітки в паспорті громадянина України у формі картки.
Анулювати відмітку можливо шляхом обміну паспорта із записом «відмова» на новий паспорт, в якому залишене не заповненим поле PHOKПП/RNTRC.
Реєстрація в ДРФО за PHOKПП здійснюється за новим паспортом громадянина України у формі картки, у якому не проставлено слово «відмова», обліковою карткою фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, заявою в довільній формі з викладеним проханням анулювати попередньо внесену відмітку.
Довідково:
п. 63.5 та п. 63.6 ст. 63, . 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (ПКУ);
п. 12 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами та доповненнями);
п.п. 13 п. 126 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (із змінами та доповненнями).
Своєчасне подання до ДПС повідомлення про прийняття працівника
на роботу – один з важливих обов’язків роботодавця https://pns.dsp.gov.ua/robotodavczyam-nagaduyut-pro-stroky-podannya-povidomlennya-pro-pryjnyattya-praczivnyka/
(на ФБ – субота!!!)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час оформлення трудових відносин з найманим працівником одним із важливих обов’язків роботодавця є своєчасне подання до органів ДПС повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Повідомлення).
Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (із змінами) (далі – Постанова № 413).
Повідомлення подається до фактичного початку виконання працівником своїх трудових обов’язків після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу за затвердженою Постановою № 413 формою.
Спосіб подання – засобами електронного зв’язку з використанням КЕП. За відсутності технічної можливості подання Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі таке Повідомлення подається у формі документа на папері за встановленою Постановою № 413 формою разом із копією в електронній формі.
Наголошуємо, що несвоєчасне подання Повідомлення або його неподання є порушенням трудового законодавства. У таких випадках до роботодавця застосовується відповідальність у вигляді штрафу відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України.
До уваги платників!
(ЗІР – «дзвіночок» на 10.07.2026 –https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44576 – Які дії СГ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення податкової, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (крім платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України)?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: які дії суб’єкта господарювання (СГ) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення податкової, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (крім платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, повідомляє.
У таких випадках СГ зобов’язані у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44576.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера
(ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37663 –
Який порядок та термін реєстрації ПРРО?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).
Інформація щодо відкриття об’єкта оподаткування у Заяві за ф. № 20-ОПП
не подавалася: дії платника у разі закриття такого об’єкта
(ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42401 – Які дії платника податків при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо відкриття такого об’єкта у заяві за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу не подавалася?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Чи передбачена відповідальність юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних?
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43710 – Чи передбачена відповідальність платника податків – ЮО у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформування.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.
Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб / юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).
Іноземне представництво може отримати КЕП у КН ЕДП ДПС https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43413 – Чи може іноземне представництво отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України та який порядок його отримання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Зокрема, представництво не є юридичною особою. Воно наділяється майном юридичної особи, що його утворила, і діє на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи – підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
При цьому для отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) іноземному представництву необхідно надати наступні документи:
заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
додаток до Реєстраційної картки (у разі одночасного отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг для більш ніж однієї особи) у двох примірниках;
оригінал свідоцтва про реєстрацію (подається лише для ознайомлення) та його копія, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України або Міністерством фінансів України (якщо представництво зареєстроване до 03.09.2024);
засвідчена копія** довіреності на керівника (керуючого) представництва;
документи, що підтверджують належність заявника до представництва (засвідчена копія** наказу / витягу з наказу про призначення на посаду або трудового договору, виданого керівником юридичної особи (за необхідності, з перекладом на державну мову);
оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1 – 2 сторінок (3 – 6 – за наявності відміток) або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у разі наявності паспорта громадянина України, виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України / паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія одного з документів подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»;
оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у разі наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (для іноземців та осіб без громадянства);
оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
засвідчена копія* реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номера облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорта з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України / паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія» версії не нижче 2.0 копія облікової картки платника податків подається за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія».
*– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії;
**– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
(ЗІР – «дзвіночок» на 16.07.2026 –https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44585 – Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості ОЗ у разі його переведення до складу невиробничих ОЗ, якщо таке переведення не пов’язано з ліквідацією або продажем такого засобу?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості основного засобу у разі його переведення до складу невиробничих основних засобів, якщо таке переведення не пов’язано з його ліквідацією або продажем. При цьому, у зв’язку з таким переведенням, актив перестає використовуватись у господарській діяльності платника податку, що зумовлює припинення нарахування його податкової амортизації.
ФОП на загальній системі оподаткування отримала доходи виключно від провадження підприємницької діяльності та скористалася правом на звільнення від сплати податків: що з декларуванням?
(ЗІР – «дзвіночок» на 16.07.2026 –https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44586 – Як подається податкова декларація про майновий стан і доходи демобілізованою ФОП на загальній системі оподаткування, яка отримала доходи виключно від провадження підприємницької діяльності та скористалася правом на звільнення від сплати податків?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця (ФОП) повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованої ФОПа проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то (незалежно від отримання доходу від підприємницької діяльності) у такого платника обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не виникає.
Водночас, якщо період військової служби демобілізованої ФОП охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад – грудень 2025 року), то така ФОП протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) подає Декларацію з відповідними додатками.
Електронний кабінет: чи направляється платнику друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів?
(ЗІР – «дзвіночок» на 16.07.2026 – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44584 – Чи направляється платнику податків друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, яка подана через приватну частину Електронного кабінету?)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (із змінами) (далі – Порядок № 733).
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733) (абзац перший п. 3 Порядку № 733).
В Електронному кабінеті платник створює Заяву встановленої форми (код форми F1300306 або F1300307), із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником, підписує з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).
Заява подається платником, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
У разі, якщо окремі реквізити поданої Заяви заповнені некоректно, Заява не приймається до розгляду, а в Електронний кабінет платнику надсилається друга квитанція з інформацією про помилки.
Відповідно до абзаців першого та третього п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. У такому випадку друга квитанція не надсилається.
Довідку або відмову у наданні Довідки у паперовій формі платник може отримати у територіальному органі ДПС за основним місцем його обліку. У такому випадку платнику в Електронний кабінет надсилається друга квитанція про готовність документа.
Друга квитанція за результатами розгляду Заяви направляється платнику:
у разі неприйняття контролюючим органом Заяви (із зазначенням причини) – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;
за наявності документа Довідки або відмови за результатами розгляду Заяви – протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем її отримання.
Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного капіталу?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (із змінами та доповненням) та з метою удосконалення готівкових розрахунків постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148).
Підпунктом 4 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).
Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).
Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).
Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Про застосування коефіцієнта щодо цільового
призначення земельної ділянки 2,5
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38121 – Чи застосовується коефіцієнт щодо цільового призначення земельної ділянки – 2,5 СГ – власниками земельних ділянок, на яких розташовані передані ними в оренду будівлі, споруди (їх частини)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38121
ДПС розвиває аналітичні дашборди як сучасний інструмент data-driven управління та підвищення прозорості роботи служби
Державна податкова служба України активно розвиває цифрові інструменти та перелік аналітичних дашбордів. Наразі на вебпорталі ДПС вже функціонують два дашборди. У найближчій перспективі цей перелік буде збільшено. Про це зазначила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Дашборди – результат спільної роботи ДПС з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження».
Під час робочого воркшопу команда ДПС разом з експертами Центру досліджень фіскальної політики розібрала практичні сценарії використання аналітики в щоденній управлінській діяльності.
«Всі ми звикли, що важливі дані мають бути зібрані в одному місці. Бо це швидко. Зручно. Зрозуміло. А головне – дозволяє оперативно бачити всі тенденції та ухвалювати важливі та ефективні рішення. Цього прагнемо і ми в Державній податковій службі», – зазначила Леся Карнаух.
На сьогодні на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua вже функціонують два дашборди:
Аналітика РРО/ПРРО в Україні: ключові показники.
Тут інтерактивний доступ до такої інформації:
– використання РРО та ПРРО за даними фіскальних чеків;
– ринкова активність бізнесу;
– масштаби та структура розрахункових операцій;
– фактичний економічний «пульс» держави.
Моніторинг податкових надходжень загального фонду державного бюджету.
Тут наступна інформація:
– загальна картина надходжень та їх структура;
– порівняння сплати за різні періоди (місяць, квартал, півріччя, з початку року);
– аналіз динаміки надходжень у поточному та попередніх роках;
– визначення частки будь-якого платежу в загальній сумі.
«Розвиток інтерактивних дашбордів – це важливий крок у трансформації ДПС у сучасну data-driven інституцію. Бо цей інструмент мають використовувати не лише зовнішні користувачі, а й наші фахівці. Це значно спростить підготовку аналітичних матеріалів і звітів. І якщо раніше для того, щоб зрозуміти ситуацію, потрібно було переглянути десятки сторінок звітів, то сьогодні достатньо одного екрана. Саме так і мають працювати сучасні державні сервіси – просто, зрозуміло та ефективно», – зазначила очільниця ДПС.
Дашборди дозволяють у кілька кліків побачити картину як загалом по країні, так і заглибитися до рівня окремої області, галузі чи групи платників.
«Аналітичні дашборди – це повноцінний управлінський інструмент, який дозволяє бачити не лише цифри, а й тренди, відхилення та фактори, що впливають на зміну показників. Система побудована за чотирма рівнями глибини: аналітика, динаміка, таблиці та карта, що забезпечує комплексний погляд на податкові процеси. Це практичні цифрові панелі, які об’єднують ключову податкову інформацію в єдиний зрозумілий інструмент», – розповів заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Панченко.
Презентуючи зовнішній експертний погляд, Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук наголосив, що такі панелі є не просто зручним робочим інструментом для працівників ДПС, а й важливим елементом формування довіри. Коли аналітика побудована на чітких методологіях та єдиних вимірах, вона стає зрозумілою як для внутрішньої команди, так і для зовнішніх спостерігачів.
«Рішення на основі даних – це єдиний правильний шлях для сучасної інституції. Коли ви маєте зручний та наочний інструмент, це дозволяє не просто фіксувати факти, а й бачити за ними історії, формувати наступні кроки, виявляти аномалії та приймати якісні управлінські рішення як для внутрішньої роботи, так і для прозорої комунікації із суспільством», – зазначив Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Кому це полегшить життя?
Аналітикам та фахівцям: для моделювання гіпотез, відстеження системних відхилень та формування звітності у зручному візуальному форматі.
Експертному середовищу та бізнесу: відкритість даних дозволить говорити мовою фактів і спиратися на єдину аналітичну картину.
Керівникам і профільним департаментам ДПС: для швидкої оцінки ефективності заходів, виявлення ризикових зон і підготовки обґрунтованих рішень без затримок.
27.07.2026
Леся Карнаух: ДПС працює над тим, щоб більше громад запровадили туристичний збір
Державна податкова служба України працює над тим, щоб більше громад запровадили туристичний збір. Бо це гроші, які працюють саме на розвиток громад.
Про це зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з Головою Державного агентства розвитку туризму України Наталею Табакою.
Леся Карнаух зазначила, що сьогодні українці все частіше обирають подорожі Україною. Бо це не лише про відпочинок, а і про розвиток внутрішнього туризму.
Але є ще одна важлива річ, про яку мало хто замислюється. Туристичний збір, який ми сплачуємо, коли зупиняємося в готелях чи садибах. Це ті кошти, які залишаються в громадах і йдуть на їх розвиток.
«За підсумками І півріччя 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 174,9 млн грн туристичного збору. Зростання порівняно з минулим роком – 22,6 %. Загалом туристичний збір сплатили понад 6,1 тис. платників», – додала Леся Карнаух.
Вона наголосила, що потенціал надходжень від туристичного збору далеко не вичерпаний. Тому ДПС шукає нові механізми тісної взаємодії з місцевою владою та представниками туристичної галузі. В умовах децентралізації саме громади мають бути найбільше зацікавлені у розширенні кола податкових агентів і збільшенні надходжень, які працюватимуть на розвиток місцевої туристичної інфраструктури.
«Бо коли, за оцінками фахівців, 20-30 % ринку працює в «тіні» – це означає, що громади недоотримують кошти на реалізацію власних проєктів», – сказала очільниця ДПС.
Вона розповіла, що нещодавно ДПС розпочала пілотний проєкт з удосконалення адміністрування туристичного збору у чотирьох громадах Хмельницької та Чернівецької областей. Це регулярний обмін даними, спільна аналітика, роз’яснювальна робота, методична підтримка та створення системи моніторингу ефективності.
«І я знаю, що цим досвідом вже зацікавилися інші громади. Бо це насамперед їхні гроші. Тому ми працюємо над тим, щоб кількість громад, які досі не запровадили туристичний збір, зменшувалася. Адже таких сьогодні майже третина від загальної кількості», – додала вона.
Податкова прагне максимально допомогти громадам зробити цей процес прозорим. Якісна аналітика, інформація щодо нарахованих та сплачених сум, податковий борг, пільги, переплати та інші показники – це те, що завжди готові надавати громадам.
Очільниця ДПС зазначила, що важливо, щоб усі, хто надає послуги з тимчасового розміщення, працювали за однаковими правилами. Це питання не лише податків. Це чесна конкуренція, підтримка сумлінного бізнесу та додаткові ресурси для розвитку громад. І тут дуже важлива співпраця в тому числі з ДАРТ.
29.07.2026
Діалог з бізнесом: очільниця ДПС Леся Карнаух обговорила з підприємцями
SAF-T UA, ризик-орієнтований підхід до перевірок та удосконалення СМКОР
Відвертий діалог з бізнесом дозволяє знаходити рішення системних проблем, а
не реагувати на окремі випадки. Про це зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух
під час зустрічі з представниками CFO Club Ukraine.
«Відвертий діалог з бізнесом дозволяє вирішувати системні проблеми, а не
реагувати на них точково. Зустрілася з представниками CFO Club Ukraine, який
обʼєднує фінансових директорів великого та середнього бізнесу. Максимально
практична розмова, часом навіть емоційна. Бо бізнес цікавить не теорія, а конкретні
відповіді на те, що впливає на їх роботу. Особливо в умовах війни», – сказала вона.
Значну увагу приділили темі SAF-T UA.
У січні цього року ДПС запровадила E-аудит, який передбачає подання єдиного
стандартизованого файлу SAF-T UA великими платниками виключно у разі
отримання запиту податкової під час документальної перевірки. Ми прагнемо, щоб
SAF-T UA був звичним елементом бухгалтерської системи підприємства. Це
скоротить час перевірок, підвищить їх якість та мінімізує податковий контроль.
Удосконалюємо методологію та розвиваємо інформаційну систему «Е-аудит».
«Питання, яке хвилює підприємців – коли SAF-T UA стане обов’язковим для
малого та середнього бізнесу. Наша позиція чітка – це не буде одномоментно. Все
поступово – без стресу для бізнесу. Тому тут важливим є опрацювання змін до
Податкового кодексу щодо поетапного впровадження SAF-T UA. Чіткий алгоритм:
тестування, адаптація облікових систем і методична підтримка платників, а вже
потім – повноцінне застосування нового інструменту. Ми максимально
допомагатимемо бізнесу», – сказала Леся Карнаух.
Окремий блок питань – перевірки та якість аудитів. ДПС значно змінила підхід
до податкового контролю.
«Не кількість, а якість. І виключно там, де є ризики. Саме тому активно
впроваджуємо ризик-орієнтований підхід», – додала очільниця ДПС.
Основа – система управління податковими ризиками. До плану-графіка
включаються платники із високим ступенем ризику, визначеним за результатами
аналізу інформації, яка є в інформаційно-комунікаційних системах ДПС. Фокус на
тих галузях, де бачимо найбільшу концентрацію податкових ризиків: добувна і
переробна промисловості, енергетика, оптова та роздрібна торгівля, транспорт,
азартні ігри тощо. Рішення про перевірки ухвалюємо лише за наявності ризиків
високого ступеня.
«Такий підхід дає свої результати. В середньому кількість документальних
позапланових та фактичних перевірок зменшилася на 26 %», – розповіла Леся
Карнаух.
Ще один важливий блок – удосконалення СМКОР та зменшення кількості
безпідставного блокування податкових накладних.
ДПС вже вдалося скоротити відсоток заблокованих накладних з 0,76 % на
початку 2025 року до 0,14 % станом на зараз. І цей показник утримуємо вже
тривалий час. Працюємо над тим, щоб для сумлінних платників ця процедура була
ще простішою.
2
«Також почула, що є випадки, коли комісії, які займаються питаннями
блокування податкових накладних та виведенням з ризиків, вимагають від платників
ще якісь «додаткові документи». Я принципово проти такої практики. Вже доручила
фахівцям ДПС детально розібратися по кожному конкретному факту. Комісії мають
вимагати лише ті документи, які є необхідними для прийняття рішення. Не більше»,
– додала Леся Карнаух.
Обговорили також низку інших тем: розвиток цифрових сервісів та
модернізацію Електронного кабінету, запровадження податкового комплаєнсу,
розвиток міжнародного автоматичного обміну інформацією (CRS), відшкодування
ПДВ.
30.07.2026
Державні послуги без кордонів: податковий номер для українців за кордоном – повністю онлайн
Державна податкова служба України у співпраці з Міністерством закордонних справ України робить наступний крок у цифровізації сервісів для українців за кордоном. Вже 30 липня послуга з реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та отримання електронної картки платника податків з QR-кодом буде доступна для всіх громадян України за межами країни.
Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Ми поруч зі своїми навіть за тисячі кілометрів. Розширюємо можливості сервісу «е-Консул». Разом із Міністерством закордонних справ України ми об’єднали зусилля, щоб зробити державні послуги для українців більш зручними, в якій би точці світу вони не мешкали. У травні цього року ми запровадили механізм, який дозволяє батькам, які мешкають за кордоном, оформити онлайн податковий номер для дітей до 18 років. Вже завтра ця послуга доступна і для всіх повнолітніх за кордоном», – сказала вона.
Отже, забудьте про довгу складну процедуру та черги. Щоб отримати РНОКПП (податковий номер) більше не доведеться особисто приїжджати до України або надсилати нотаріально засвідчені документи поштою.
Все що вам потрібно – мати дійсний документ, що посвідчує особу.
Як подати заяву?
1. Подати заяву можна самостійно через власний електронний кабінет у системі «е-Консул». Потрібно авторизуватися за допомогою Дія.Підпис, КЕП або BankID, заповнити форму та додати скан-копії необхідних документів (зокрема документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує місце проживання/перебування).
2. Особисто або через представника – у посольстві чи консульстві. Якщо ви обираєте подання паперової заяви через закордонну дипломатичну установу (ЗДУ) України:
Умови: необхідна особиста присутність заявника (або його уповноваженого/законного представника) в ЗДУ для ідентифікації особи та надання оригіналів документів. За автоматизовану обробку даних під час приймання паперової заяви стягується консульський збір у розмірі 40 USD / 37 EUR.
У ДПС максимально швидко опрацюють відповідну заяву. Потім сформують картку платника податків в електронній формі з захищеним QR-кодом. І за лічені дні надішлють її засобами системи «е-Консул».
«До речі, перший етап – оформлення податкового номеру для дітей вкрай популярний. За два місяці через «е-Консул» ми отримали понад 2,1 тис. заяв від батьків та оформили 1 772 електронні картки для дітей за кордоном», – зазначила очільниця ДПС.
Леся Карнаух додала, що розвиток цього сервісу – важливий крок до створення зручного та безбар’єрного цифрового простору для українців у будь-якій точці світу. Але для ДПС це не тільки цифровий інструмент. Це приклад, коли держава допомагає, а не ускладнює.
«І ми продовжимо робити все, щоб українські державні сервіси були простими, сучасними та доступними для кожного», – зазначила в. о. Голови ДПС.
На даному етапі сервіс покриває саме реєстрацію в ДРФО за формою № 1ДР. Проте ДПС не зупиняється на досягнутому: наступним кроком стане запуск онлайн-послуги з внесення змін до реєстру за формою № 5ДР. Загалом розвиток цього сервісу – це важливий крок до створення зручного та безбар’єрного цифрового простору для українців у будь-якій точці світу.
Ініціативу реалізовано МЗС та ДПС за підтримки МОМ, ПРООН та УВКБ ООН.