04.06.2026
Понад 63 тисячі українців за два тижні оформили е-Картку платника податків онлайн
Понад 63 тисячі громадян уже скористалися новим цифровим сервісом з оформлення картки платника податків в електронній формі. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Документ, який щороку потрібен тисячам громадян, можна отримати в кілька кліків. Сервіс щодня набирає все більшої популярності. Ним активно користуються не лише в Україні, а і наші громадяни за кордоном. е-Картку отримали: через Дію – 62,5 тисячі українців; через «е-Консул» – майже 700 наших громадян, які перебувають за кордоном», – зазначила вона.
Леся Карнаух зазначила, що податкові послуги мають бути максимально зручними для кожного.
«Це моя принципова позиція. Бо люди не повинні витрачати багато часу на складні процедури. Максимальна цифровізація сервісів – це те над чим ми активно працюємо в податковій останнім часом», – додала вона.
Новий цифровий сервіс запроваджений спільними зусиллями ДПС, Мінцифри, Міністерства закордонних справ за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA, що впроваджується Академією електронного управління.
До речі, оформлення РНОКПП – найпопулярніша адмінпослуга серед платників. Торік ДПС оформила понад 600 тис. таких кодів.
05.06.2026
Леся Карнаух: Паливний ринок покращує показники податкової віддачі
Паливний ринок України демонструє позитивні зміни. Податкова віддача зростає, а рівень прозорості роботи учасників ринку поступово підвищується. Про це під час конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26 повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Паливний ринок поступово виходить із тіні. І це вже видно не лише за результатами перевірок, а й за цифрами надходжень до бюджету. За чотири місяці року акциз з виробленого пального перевищив планові показники – надійшло 4,7 млрд грн (103,1% плану)», – розповіла вона.
Зросли платежі з ПДВ: за січень – квітень цього року виробники пального сплатили 6,1 млрд грн. Зростає також і податкова віддача по мережах АЗС. Якщо у 2024 році показник податкової віддачі по мережах АЗС був на рівні 0,95, то у 2025 році досяг 1,06. У 2026 році за неповних п’ять місяців уже маємо 1,07.
«І це показник спільної роботи податкової та учасників ринку, які поступово підвищують рівень прозорості ведення бізнесу. Попри позитивні зміни, російська агресія має суттєвий вплив на ринок пального. Обстріли енергетичних об’єктів, пошкодження підприємств, зміна логістичних маршрутів, скорочення економічної активності в окремих регіонах – усе це впливає на споживання пального та надходження до бюджету», – додала Леся Карнаух.
Значну увагу ДПС також приділяє боротьбі з тіньовими схемами та ухиленню від сплати податків, зокрема гуртовому сегменту.
Очільниця ДПС розповіла, що через суттєве зростання обсягів постачання пального в Україну у 2026 році система управління податковими ризиками зафіксувала збільшення кількості потенційно ризикових операцій. Всі ці випадки ДПС ретельно аналізує і відпрацьовує.
Під час стрімкого нарощування обсягів торгівлі зростає ймовірність помилок або неточностей у документації та звітності. Аналітичні системи ДПС виявляють такі відхилення автоматично. І це одна з підстав проведення додаткової перевірки коректності декларування операцій.
Окремий напрям роботи – контроль за правильністю декларування прибутку підприємствами. Маємо випадки, коли окремі компанії декларують низькі фінансові результати, хоча продовжують активно працювати та інвестувати у розвиток бізнесу.
Опрацьовуємо факти, коли пальне продається за цінами, нижчими за вартість його закупівлі або доставки. Щоб унеможливити використання нелегальних схем, зокрема незаконного імпорту чи обігу так званих темних нафтопродуктів.
«Наш підхід незмінний: відкритий діалог із сумлінним бізнесом і принципова позиція щодо тих, хто намагається працювати за рахунок тіньових схем», – наголосила Леся Карнаух.
08.06.2026
ДПС розширює партнерство з країнами ЄС: підписано меморандуми з Литвою та Латвією
Державна податкова служба розширює партнерство з податковими країн ЄС. Підписано Меморандуми про співпрацю з Литвою та Латвією.
Меморандуми про співпрацю підписали в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, гендиректорка Служби державних доходів Латвії Байба Шміте-Роке та генеральна директорка Державної податкової інспекції Литви Едіта Янушене в межах зустрічі Генеральних директорів податкових та митних адміністрацій країн Балтії.
«Це новий етап нашого співробітництва. Бо з нашими партнерами маємо досить давні фахові контакти», – зазначила Леся Карнаух.
Литва та Латвія вже пройшли непростий шлях трансформації своїх податкових служб відповідно до європейських стандартів. І готові ділитися цим досвідом з Україною.
Податкові трьох країн будуть співпрацювати за низкою напрямів:
– адаптація податкового законодавства та адміністрування до стандартів ЄС;
– обмін податковою інформацією та боротьба з тіньовою економікою;
– розвиток сучасних сервісів для платників податків;
– спільні програми навчання, підвищення кваліфікації та професійного розвитку працівників податкових служб;
– обмін практиками зі зменшення податкових втрат, зокрема розриву з ПДВ.
Учасники зустрічі Генеральних директорів країн Балтії обговорили актуальні виклики, з якими наразі стикаються податкові та митні адміністрації по всій Європі. Йдеться про бюджетні та організаційні зміни, розвиток державних послуг, цифровізацію, зусилля щодо скорочення тіньової економіки та вплив геополітичних подій на податкове адміністрування та митні операції.
«Для нас ця тема має особливе значення. Бо попри повномасштабну війну ми продовжуємо безперебійно надавати послуги платникам та забезпечувати надходження до бюджету. Поділилася з нашими колегами практичними рішеннями, які допомагають податковій адміністрації залишатися функціональною, гнучкою та стійкою навіть у складних умовах», – розповіла очільниця ДПС.
У зустрічі взяли участь представники податкових та митних органів Литви, Латвії, Естонії, України, а також інші високопосадовці адміністрацій-учасниць.
09.06.2026
Місцеві бюджети: за 5 місяців цього року надійшло понад 231 млрд грн податків та зборів
За 5 місяців цього року до місцевих бюджетів надійшло майже 231,3 млрд гривень податків і зборів. Це +15,1 % до аналогічного періоду минулого року. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Місцеві бюджети – це не сухі цифри. Це зміни, які ми щодня відчуваємо і бачимо в громадах. Це відновлені будинки, відремонтовані дороги, це якісна освіта та медицина. Найбільше джерело надходжень – податок на доходи фізичних осіб. За п’ять місяців його сплачено 134,2 млрд гривень (+19,6 % до факту минулого року)», – зазначила вона.
Серед основних бюджетоформуючих платежів також:
– єдиний податок – 39,1 млрд грн (+10,3 %);
– податок на майно – 25,4 млрд грн (+13,7 %);
– податок на прибуток підприємств – 17,9 млрд грн (+1,3 %);
– туристичний збір – 161,8 млн грн (+22,6 %);
– збір за місця для паркування транспортних засобів – 97 млн грн (+ 11 %).
«Сильні громади – це в тому числі і сплачені податки. І ми вдячні відповідальному бізнесу та громадянам, які в умовах війни виконують свої обов’язки. У свою чергу податкова служба послідовно розвиває сучасні формати комунікації та підтримки платників. ДПС розширює мережу Офісів податкових консультантів, забезпечує інформаційний супровід грантоотримувачів, допомагає підприємцям адаптуватися до змін законодавства та активно впроваджує нові цифрові сервіси», – сказала Леся Карнаух.
11.06.2026
ДПС напрацювала законопроєкт про податкову медіацію: частину спорів бізнес і податкова зможуть вирішувати без суду
Державна податкова служба України напрацювала законопроєкт про податкову медіацію. Частину спорів бізнес і податкова зможуть вирішувати без суду. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час X Міжнародного форуму «Медіація і Право».
За її словами, проєкт напрацьований за консультаційної підтримки Української академії медіації. Найближчим часом він буде переданий до Мінфіну.
Необхідність запровадження нового інструменту підтверджує і статистика. Наразі в судах перебуває близько 65 тисяч податкових спорів, а щороку ДПС розглядає від 10 до 13 тисяч скарг у межах адміністративного оскарження.
Законопроєкт передбачає:
– можливість врегулювати спір поза судом за участю незалежного медіатора;
– добровільність процесу для обох сторін;
– конфіденційність процесу та пошук рішення, яке буде прийнятним для платника та податкової;
– запровадження обов’язкової до виконання угоди в разі досягнення компромісу між сторонами;
– якщо компроміс не досягнутий – платник має право звернутися до суду або продовжити адміністративне оскарження.
При цьому медіація не замінюватиме адміністративне чи судове оскарження, а стане додатковою можливістю для бізнесу.
«До речі, ідея закріпити це законодавчо виникла після успішного пілотного проєкту, реалізованого спільно з Радою бізнес-омбудсмена. Ми розглянули кілька складних спорів за участю великих платників податків. У результаті сторони змогли врегулювати розбіжності без звернення до суду», – сказала очільниця ДПС.
Вона зазначила, що не кожен податковий спір має закінчуватися в суді, бо це втрата часу і ресурсів як для держави, так і для платника.
«Діалог між державою та бізнесом – це той шлях, який вже давно довів свою ефективність. Варто лише мати бажання знайти рішення», – додала Леся Карнаух.