Про це були публічні консультації в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради, що відбулися 22 червня за ініціативою національних об’єднань роботодавців та профспілок.
Питання, що, на думку влади, потребують консультацій, наголосила Голова Комітету Галина ТРЕТЬЯКОВА. Найбільш активно дискутувалася, так звана, формула «3+», коли в соціальний діалог Сторін – влади, роботодавців та профспілок – додається громадськість.
За таку модернізацію законодавчої бази соціального діалогу активно висловились представники влади (перша заступниця Міністра соціальної політики Дарина МАРЧАК та заступниця Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Яна ЛЮБИМОВА), а також, що зрозуміло, представники громадських об’єднань.
Практика здійснення соціального діалогу в країнах ЄС, по-перш, в Німеччині, нам добре відома дякуючи нашому українсько-німецькому проєкту «Розвиток соціального діалогу в Дніпропетровському регіоні», який вже сьомий рік поспіль ми виконуємо разом з німецькими партнерами від федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія з освітнього Центру економіки та організації роботодавців NORDMETALL.
Там соціальний діалог відбувається між роботодавцями та профспілками, а влада забезпечує те, що діалог відбувається в правовому полі. Громадськість залучається за потреби як експертне середовище.
Невже на шляху до ЄС нам потрібно впроваджувати те, що буде нас відрізняти у складі європейської спільноти?
Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр ШУБІН закликав не плутати соціальний тристоронній діалог, який в Європі діє з восьмидесятих років минулого століття, з діалогом громадським, який виник з 2000 року і пов’язаний з впровадженням ідей «сталого» розвитку.
Краще спрямувати зусилля влади, роботодавців та профспілок на активізацію здійснення соціального діалогу як на національному, так і на регіональному рівнях, бо він, на думку більшості учасників консультацій, «не набув ефективності, відбувається, але потребує посилення».
Більше року не працює головний орган соціального діалогу державного рівня – Національна тристороння соціально-економічна Рада, очікує ротації складу Сторін.
Наша обласна тристороння соціально-економічна Рада теж очікує змін у складі представників та керівників Сторін.
Президент Конфедерації роботодавців України Олексій МИРОШНИЧЕНКО навіть запропонував закріпити права та обов’язки Національної тристоронньої соціально-економічної Ради в Конституції України.
Є порозуміння учасників консультацій щодо необхідності оновлення Закону про соціальний діалог, врахування нашого наміру вступу в ЄС, викликів воєнного часу, наявності територіальних громад, які теж потребують соціального діалогу.
Голова Національної служби посередництва і примирення Дмитро КУХНЮК наголосив на готовності утворити робочу групу та разом з профільним Комітетом Верховної Ради в стислі строки відпрацювати оновлення законодавчої бази соціального діалогу від виклики сьогодення.
Готуймо пропозиції від Дніпропетровщини, базуючись на розумінні того, що соціальний діалог – це не лише трудові стосунки, а значно ширше – все. що стосується соціально-економічного розвитку країни, регіонів та громад. Тож і професійна освіта є складовою соціального діалогу, що життєво важливо для збереження кадрового потенціалу підприємств у воєнний час та у повоєнний період відбудови України після нашої незворотної Перемоги.
