Роздуми за підсумками чергового засідання Антикризового штабу від 10.08.2022 року.

Прийняті владою у теперішній воєнний час кардинальні рішення, а саме: підвищення облікової старки НБУ до 25% річних, разова девальвація гривні на 25%, збільшення залізничного тарифу на вантажні перевезення одразу на 70%, суттєве зростання цін та енергоносії – все це призвело до того, що експорт більшості видів металопродукції і навіть рудної сировини став економічно невигідним. Саме тому члені Штабу одностайно підтримали пропозицію головуючого (а це, як завжди, був Анатолій КІНАХ) виконати ґрунтовний, економічно-фінансовий аналіз впливу тарифної політики на експортну спроможність українських підприємств гірничо-металургійного комплексу та інших експортно-орієнтованих. Потрібні зусилля влади щодо розблокування наших портів для експорту промислової продукції, як це вже досягнуто стосовно аграрної продукції. Релокація підприємств з регіонів, постраждалих від бойових дій, в більшому обсязі відбувається закордон, переважно до Польщі, а не до наших західних областей, що перелічувані у відповідній державній Програмі релокації. Мабуть закордоном підтримка нашому бізнесу більш дієва. Потрібен моніторинг релокованих підприємств, фіксація їх особливого статусу, підтримка на місцевому рівні, але однаково високому для всіх областей. Перелік областей для релокації також потребує розширення. Так, наша Дніпропетровщина вже прийняла у себе десятки підприємств, що важливо, промислового та виробничого спрямування, а прав, передбачених на державному рівні, не має. Для довідки – загалом релоковано вже 700 підприємств, з них 422 – до Закарпаття. Народний депутат Сергій ТАРУТА – заступник голови комітету з економічного розвитку Верховної Ради вважає конче необхідним мати «План військової кампанії» з вимогами до бізнесу – які ресурси потрібні для здійснення успішних бойових дій. Відносно мобілізації економіки та необхідності планування ресурсів для війни наводив аргументи Володимир ВЛАСЮК від «Укрпромзовнішекспертизи». Бронювання від мобілізації – дуже чутливе питання і для роботодавців, і для пересічних громадян. Шахтаря, металурга, комбайнера – перелік дуже довгий – підмінити на виробництві спроможний лише підготовлений кваліфікований робітник. За три тижня, які ми зараз розпочали у Дніпрі готувати вимушених переселенців за учбовими програмами «мінікваліфікації», таких висококваліфікованих робітників не підготуєш. Тому кількість заброньованих в Україні вже сягнула 700 тис. осіб, а Уряд продовжує працювати над переліком підстав бронювання. Це – з виступу заступника міністра економіки Ігоря ФОМЕНКО, який окрім того підтвердив мораторій на планові перевірки бізнесу, можливість кредитування в особливих випадках в сумі до 60 млн гривень під нуль відсотків річних. Питання технічного обслуговування та ремонту озброєння, що йде до нас з закордону, підняв керівник підприємства «Фрегат» Артур ХЕРУВИМОВ, наголосивши на необхідність більш активного залучення до виконання оборонного замовлення приватних підприємств. Так, у США на оборону працюють лише приватні підприємства. Голова профспілок України Григорій ОСОВИЙ звернув увагу на необхідність мотивації труда в Україні, яка повинна бути більше за ту, що українські біженці мають закордоном, інакше є загроза, що вони можуть і не повернутися додому. При річній інфляції в 31% бюджет сім’ї переселенців, за даними профспілок, складає у середньому лише 5 тис. гривень на місяць. Кількість робочих місць зменшилась до 4,8 млн, 25% підприємств мають заборгованість з виплати заробітної плати. Тяжкі часи переживає Україна, та члени Антикризового штабу, як і всі українці, з оптимізмом оцінюють майбутнє, вірячи в нашу незворотну Перемогу.