03.02.2026
Детінізація ринку техніки та електроніки: в ДПС розповіли наскільки зросли виторги та кількість фіскальних чеків
У 2025 році детінізація ринку побутової техніки та електроніки дала відчутний економічний ефект. Офіційні виторги зросли на 8,2 млрд грн (+53,4 %), кількість фіскальних чеків – на 1,6 млн (+23,7 %). Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Вона нагадала, що восени минулого року ДПС разом з очільниками БЕБ Олександром Цивінським та Держфінмоніторингу Філіпом Проніним зустрілися з представниками мереж техніки та електроніки.
«Через сірий ринок техніки, за оцінками фахівців, держава втрачає колосальні кошти. Поки одні чесно працюють і платять податки – інші вигадують «схеми» та продають техніку «в тіні». Тоді домовилися з учасниками ринку працювати разом, щоб змінити ситуацію. Бо без спільних дій чесні та єдині правила не діятимуть. Вже фіксуємо розширення легального сегмента ринку та зростання податкової культури бізнесу», – додала Леся Карнаух.
Основні показники:
– 46 тис. суб’єктів господарювання мають основний вид діяльності відповідно до КВЕД – оптова та роздрібна торгівля побутовою технікою й електронікою,
– у грудні 2025 року 6,2 тис. вже проводили розрахункові операції з використанням РРО/ПРРО.
Результат легалізації продажів:
– у грудні 2025 року кількість чеків зросла до 8,2 млн;
– порівняно з вереснем їх стало на 1,6 млн більше (+23,7 %);
– середня сума одного чека зросла на 24 % – до 2,9 тис. грн.
Офіційні виторги від продажу техніки:
– вересень 2025 – 15,3 млрд грн;
– жовтень – 16,7 млрд грн;
– листопад – 21,7 млрд грн;
– грудень – 23,5 млрд грн.
Лише за чотири місяці виторги зросли на 53,4 %, що є прямим результатом детінізації ринку.
Паралельно зростає і податкова ефективність:
– навантаження з податку на прибуток зросло до 1,0 % за І – ІІІ квартали 2025 року (проти 0,98 % у 2024 році);
– навантаження з ПДВ у грудні 2025 року збільшилось до 3,02 % (у листопаді – 2,94 %).
Кількість офіційно оформлених працівників у галузі у 2025 році залишалася стабільною – майже 32 тис. осіб. Водночас після налагодження діалогу з бізнесом середня заробітна плата зросла на 4,1 тис. грн:
– вересень – 24,5 тис. грн;
– жовтень – 26,2 тис. грн;
– листопад – 28,6 тис. грн.
«Крім того, після зустрічі з представниками бізнесу фіксуємо стабільне зниження випадків невидачі фіскальних чеків. Наприклад, за першу декаду січня 2026 року під час 149 контрольних закупок чек не видали лише у 6 випадках. Бачимо і порушення. Торік провели понад 4,8 тис. фактичних перевірок, майже 70 % з них – із хронометражем господарських операцій. Штрафи за виявлені порушення – 496 млн грн», – зауважила в. о. Голови ДПС.
Леся Карнаух додала, що прозорі та єдині правила працюють, коли їх дотримуються всі. Але лише на постійній основі, а не коли це тимчасова домовленість. І це вигідно всім: споживачам, бізнесу та державі.
04.02.2026
Боротьба з тіньовим ринком пального: понад
463 млн грн штрафів та припинено дію майже 900 ліцензій
Торік Державна податкова служба в межах боротьби з тіньовим ринком пального застосувала понад 463 млн грн штрафів і припинила дію майже 900 ліцензій. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Тіньовий ринок пального – це не дрібне порушення. Це про значні втрати бюджету, менше ресурсу для фінансування оборони, відновлення та соціальних виплат. Завадити цьому можуть лише системні, а не точкові заходи. І це не про тиск на бізнес. А про чесні та прозорі правила роботи всіх учасників ринку та захист інтересів кожного споживача», – зазначила вона.
Основні підсумки за 2025 рік:
– провели 6 015 фактичних перевірок
– виявили 5 349 порушень
– застосували штрафи на 463,7 млн грн
– припинено дію 886 ліцензій
– з незаконного обігу вилучено пального та обладнання на мільйони гривень
Податкова системно моніторить діяльність автозаправних станцій. Використовуємо дані податкової звітності, РРО та інших електронних джерел.
Під час перевірок фіксуються:
– продаж необлікованого пального,
– відсутність документів про походження,
– порушення фіскального обліку.
«Всіх «любителів» схем очікують мільйонні фінансові санкції. Бо коли крадеш у держави, армії, пенсіонерів – маєш чітко розуміти, що за це доведеться відповідати», – наголосила Леся Карнаух.
Окремий напрям – взаємодія з правоохоронними органами;
– 160 фактів незаконної реалізації пального зафіксували спільно з Національною поліцією
– вилучили з обігу пального та обладнання на 9 млн грн.
Системна робота триває і у 2026 році.
ДПС активно користується інформацією, яка надходить від громадян для виявлення нелегальних схем: звернення та скарги споживачів стають підставою для проведення перевірок.
Про факти торгівлі пальним без ліцензій або з порушенням фіскального обліку можна повідомити через офіційні канали зв’язку.
Леся Карнаух також зазначила, що ДПС перевіряє, як платники з ліцензіями дотримуються вимог щодо рівня зарплат. Йдеться не лише про торгівлю пальним, а також алкоголем, тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет.
Середня зарплата по підприємству має бути не нижчою за 1,5 або 2 мінімальні зарплати. Розмір залежить від місця розташування торгових точок, їх площі та відстані до обласного центру. Якщо всі точки знаходяться поза межами обласних центрів і далі ніж 50 км від них та мають площу до 500 м² – застосовується показник 1,5 мінімальної зарплати. Якщо хоча б одна точка розташована в обласному центрі, ближче ніж 50 км до нього або має площу понад 500 м² – середня зарплата має бути не меншою за 2 мінімальні.
ДПС радить платникам перевірити свої показники вже зараз і не чекати перевірок. Адже за таке порушення можливе припинення дії ліцензії.
Системні перевірки, припинення дії ліцензій, фінансові санкції та ліквідація нелегальних АЗС сприяють детінізації ринку пального та формуванню прозорих і безпечних умов.
06.02.2026
Сергій Лисеюк: У 2026 році переходимо від
окремих успішних рішень до системного масштабування реформ
Незважаючи на воєнні та ресурсні обмеження, Державна податкова служба України демонструє інституційну спроможність і готовність працювати за правилами європейського податкового простору. Про це розповів заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк під час засідання 16 Керівного комітету EU4PFM.
«У 2025 році співпраця ДПС з програмою EU4PFM була зосереджена на завершенні ключових ініціатив і практичній роботі задля виконання вимог членства в Європейському Союзі. 2026 рік – етап переходу від окремих успішних рішень до системного масштабування реформ», – наголосив Сергій Лисеюк.
Він відзначив ключові пріоритети ДПС на 2026 рік:
– Цифрове управління податковим боргом.
Впровадження сучасної цифрової моделі управління податковим боргом, що дозволить підвищити фіскальну ефективність.
– Модернізація та масштабування «Е-аудиту».
Серед пріоритетів – розвиток SAF-T рішень, розширення аналітичних інструментів і підготовка навчальних матеріалів як для працівників ДПС, так і для платників податків.
– Ризик-орієнтовані підходи та управління на основі даних.
Йдеться про Автоматизовану систему управління ризиками і ITARIS у сфері міжнародного оподаткування, що дозволить концентрувати ресурси на реальних податкових ризиках.
– Інтеграція з європейськими системами.
ДПС очікує практичного просування у роботі над майбутнею інтеграцією ІТ систем ДПС з системами ЄС таких як VIES, OSS, CESOP, EMCS, VAT Refund – ключових елементів входження України до спільного європейського податкового простору.
– Гармонізація національного законодавства з правом ЄС.
«Формування пріоритетів 2026 року базується на конкретних результатах, досягнутих у попередній період. Саме 2025 рік став етапом формування фундаменту для подальших системних змін, коли Державна податкова служба зосередилася на завершенні ключових реформ та підготовці інституційних, законодавчих і цифрових передумов для їх масштабування», – відзначив Сергій Лисеюк.
За його словами, ключовим досягненням 2025 року став запуск системи електронного аудиту, яка з 31 грудня введена в промислову експлуатацію. Паралельно ДПС активно працювала з бізнесом над SAF-T UA. Підготовлено рекомендації для банків, опрацьовано запити платників і вдосконалено аудиторські тести за результатами пілоту.
Важливим напрямом залишалася євроінтеграція. ДПС за експертної підтримки EU4PFM провела три імітаційні сесії, підготувала матеріали до скринінгу за переговорним розділом 16 «Оподаткування». Європейська Комісія у Пакеті розширення ЄС 2025 року відзначила суттєвий прогрес України у сфері оподаткування, зокрема, зростання операційної спроможності та цифровізації ДПС. Також позитивно оцінено затвердження Плану цифрового розвитку ДПС до 2030 року.
У 2025 році проектом EU4PFM завершено комплексну оцінку відповідності податкового законодавства України праву ЄС, оновлено порівняльні таблиці за директивами з ПДВ, акцизів, адміністративного співробітництва та протидії ухиленню від оподаткування. ДПС також долучилася до підготовки законопроєкту щодо впровадження стандарту DAC7.
У напрямі автоматичного міжнародного обміну інформацією CRS який стартував у вересні 2024 року, розпочато впровадження CRS 2.0, проведено навчання для понад 500 працівників.
«ДПС усвідомлює масштаб завдань попереду та готова до наступного етапу – імплементації, масштабування і досягнення практичних результатів. Вдячні нашим партнерам з EU4PFM міжнародним експертам, колегам з Міністерства фінансів та всій команді ДПС за професійну, послідовну й відповідальну спільну роботу», – наголосив заступник Голови ДПС.
У 2025 році великі платники податків перерахували до бюджету майже половину всіх надходжень
До Зведеного бюджету України у 2025 році від великих платників надійшло 953,2 млрд грн податків і зборів. Це складає 46,5 % від усіх бюджетних надходжень, які адмініструє податкова. Порівняно з 2024 роком надходження збільшились на 7,4 % (65,6 млрд гривень). Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Найбільше зростання:
– податок та збір на доходи фізичних осіб – +41,8 млрд грн (+133,2 %);
– ПДВ – +14,3 млрд грн (+106,1 %);
– акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів – +13,5 млрд грн (+112,8 %).
«Ми вдячні кожному, хто попри всі виклики війни відповідально сплачує податки, зберігає робочі місця та підтримує економіку країни. Попри загальне зростання збройна агресія росії суттєво вдарила по діяльності великих підприємств. Руйнування виробничих потужностей, окупація територій, логістичні перебої та дефіцит енергоресурсів призвели до зниження прибутковості та податкових платежів у низці ключових галузей», – зазначила Леся Карнаух.
Як наслідок торік майже 40 % великих платників податків зменшили свої відрахування до бюджету. Зокрема, йдеться про переробну промисловість, добувну промисловість і розроблення кар’єрів, транспорт, складське господарство та поштову і кур’єрську діяльність, оптову і роздрібну торгівлю, постачання електроенергії та газу.
«Для ДПС вкрай важливо розвивати прозорі, довірливі і партнерські відносин між державою та великим бізнесом. Це критично важлива умова фінансової стійкості та відбудови України», – додала вона.