Інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Леся Карнаух: У квітні до загального фонду державного бюджету надійшло 93,9 млрд грн податків та зборів

01.05.2026

До загального фонду державного бюджету у квітні надійшло 93,9 млрд грн податків та зборів, які контролює ДПС. Виконання плану становить 104,2 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

«Попри всі виклики вдалося стабілізувати і ситуацію з надходженнями до бюджету за 4 місяці року. Сума надходжень становить 435,8 млрд грн. Виконання плану – 101,4 %. Вдячна кожному платнику податків за наповнення бюджету та спільний внесок у фінансову стабільність країни. Бо в умовах війни кожна гривня – це не просто цифра. Це – бронежилет, дрон, відновлена школа, лікарня. Це фінансування оборони, соціальних виплат та зарплат», – сказала вона.

Надходження за квітень перевищили показник минулого року на 10,6 млрд грн (+12,7 %).

Показники квітня:

– ПДФО залишається базовим джерелом доходів бюджету – надійшло 35,9 млрд грн;

– перевиконання плану досягли і з надходження рентних платежів – надійшло 4,7 млрд грн;

– податку на прибуток підприємств – надійшло 5,9 млрд грн;

– стабільним залишається показник з відшкодування ПДВ – у квітні відшкодували 17,6 млрд гривень.

Воєнні ризики, руйнування виробництв та порушення логістичних ланцюгів, на жаль, негативно впливають на виконання інших показників надходжень. Зокрема, йдеться про надходження ПДВ, акциз.

«Сьогодні ми активно працюємо над покращенням якості адміністрування податків. У фокусі – якісні дані та аналітика, прогнозування ризиків та постійний діалог з платниками. Ще один важливий інструмент – покращення взаємодії з громадами та сприяння наповненню місцевих бюджетів. Такий підхід дозволяє спільно з платниками стабільно наповнювати бюджет», – додала очільниця ДПС.

06.05.2026

ДПС напрацьовує зміни до законодавства щодо податкової медіації

Команда Державної податкової служби провела першу офіційну зустріч із бізнес-омбудсменкою Анкою Фельдгузен після її призначення. Разом з тим, сторони вже неодноразово взаємодіяли на професійних майданчиках, обговорюючи ключові виклики для бізнесу.

Як зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух, під час зустрічі були обговорена низка важливих питань. 

Одне з них – податкова медіація. 

Леся Карнаух наголосила, що для  ДПС це вкрай важливий напрям роботи. Бо це економить час, ресурси як платників, так і податкової. За її словами, чимало спорів можна вирішити без суду. 

ДПС вже активно співпрацює в цьому напрямі з Радою бізнес-омбудсмена та Українською академією медіації. Завдяки спільній співпраці вже є кілька успішних кейсів вирішення спорів, не звертаючись до суду. В роботі ще кілька.

«Разом з тим маємо своє бачення щодо змін до законодавства і вже напрацьовуємо свої пропозиції. Найближчим часом презентуємо їх», – наголосила Леся Карнаух.

Ще одне важливе питання – податкові перевірки.

З моменту запровадження мораторію ДПС вже майже на третину скоротила кількість фактичних перевірок. Наразі ДПС проводить перевірки виключно із застосуванням ризико-орієнтованого підходу. Водночас скорочення кількості перевірок не зменшили надходження до бюджету.

Представники Ради бізнес-омбудсмена звернули увагу на низку звернень бізнесу про повторні перевірки. Тож ДПС наразі готує аналітику і над кожним кейсом працюватиме окремо.

У фокусі розмови – також питання дроблення бізнесу, зокрема в сферах продажу техніки та електроніки, ресторанному та ювелірному бізнесі.

Постійні зустрічі ДПС з бізнесом вже мають позитивний результат – низка суб’єктів вже відмовляються від дроблення і переходять на загальну систему оподаткування.

«Чи працюватиме бізнес чесно і прозоро залежить насамперед від нього самого. Бо це досягається не лише фіскальними методами, а бажанням бізнесу працювати відкрито і розуміти, що ухилення від податків – це недофінансування оборони, зарплат і соцвиплат. Завдання ДПС – щоб ті, хто працюють, були в межах комплаєнсу і справедливо сплачували державі податки. Спільними зусиллями ми можемо продемонструвати те, що рівень підприємництва в Україні зростатиме тоді, коли підприємництво не буде перекладати на державу відповідальність за свій фінансовий результат», – додала очільниця ДПС.

Окремо обговорили питання реєстрації податкових накладних, виконання судових рішень.

«Для нас спільно з РБО важливо вибудовувати сталі механізми взаємодії з бізнесом. Це партнерство, яке має працювати щодня», – зазначила Леся Карнаух. 

Вона також наголосила, що з Радою бізнес-омбудсмена у ДПС  завжди тісна і ефективна співпраця. Вона подякувала всій команді РБО і колишньому її очільнику Роману Ващуку за роботу. 

07.05.2026

Державна податкова служба запустила новий інтерактивний дашборд Аналітика РРО/ПРРО в Україні

ДПС розширює перелік цифрових інструментів. Сьогодні запустили ще один інтерактивний дашборд «Аналітика РРО/ПРРО в України: ключові показники».

Новий інструмент презентувала очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками бізнес-асоціацій.

Дашборд вже розміщений на вебпорталі ДПС – https://surl.li/hzmgyp

Інструмент – результат спільної роботи ДПС з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження».

«Це, по суті, відкриті дані про те, як насправді працює економіка країни», – розповіла Леся Карнаух.

Що показує дашборд:

– використання РРО та ПРРО за даними фіскальних чеків;

– ринкову активність бізнесу;

– масштаби та структуру розрахункових операцій;

– фактичний економічний «пульс» держави.

Для кого корисна ця інформація:

– бізнесу – бачити ринкову активність,

– медіа та експертів – працювати з об’єктивними економічними індикаторами,

– суспільства – розуміти структуру розрахунків,

– органів влади – аналізувати фіскалізацію по регіонах.

Дашборд використовує знеособлені та агреговані дані з 2025 року по перший квартал 2026 року і щомісячно буде оновлюватися даними за попередній період.

Дані знеособлені і доступні кожному.

Дашборд складається з 4 розділів:

Аналітика показує узагальнену картину:

– скільки бізнесів працюють з РРО/ПРРО;

– скільки РРО/ПРРО зареєстровано та реально використовується;

– який загальний обсяг операцій, у тому числі, окремо підакцизних товарів;

– яка форма розрахунків.

Динаміка вказує як змінюються показники з місяця в місяць:

– співвідношення готівкових і безготівкових розрахунків;

– динаміку продажу підакцизних товарів.

Таблиця дає деталізацію по регіонах кількості:

– зареєстрованих РРО/ПРРО;

– обсягів розрахунків;

– обсягів продажу підакцизних товарів.

Карта, яка візуально показує економічну активність по всій країні:

– де зосереджено найбільше розрахунків через РРО/ПРРО;

– де активність нижча.

Дашборд постійно будемо модернізовувати!

Наступні етапи:

– розширення порівняльної аналітики, зокрема можливість аналізу змін у часі та порівняння показників з попередніми періодами;

– поглиблення аналітичних зрізів за регіонами, типами бізнесу та формами розрахунків;

– підвищення зрозумілості подання даних через узагальнені висновки та візуальні індикатори.

«ДПС робить черговий крок до системи, де рішення приймаються на основі фактів та аналітики, а не припущень», – наголосила очільниця ДПС.

11.05.2026

Місцеві бюджети: надходження за 4 місяці цього року перевищили минулорічні на 15,5 %

У січні – квітні 2026 року платники податків спрямували до місцевих бюджетів понад 180,6 млрд грн. Це + 15,5 % до надходжень минулого року. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух

«Сильні громади – це насамперед люди які працюють, ведуть бізнес і сплачують податки. Головне джерело наповнень місцевих бюджетів – податок на доходи фізичних осіб. Офіційна зайнятість населення та легальні зарплати принесли громадам 104,7 млрд грн (+ 19,4 %)», – розповіла вона.

Інші джерела поповнення місцевих бюджетів:

– єдиний податок – 31,4 млрд грн (+ 9,5 %);

– податок на майно – 20,8 млрд грн (+ 14,5 %);

– податок на прибуток підприємств – 12,3 млрд грн (+ 3,9 %).

Громади також збільшують свої доходи за рахунок інших джерел.

Зокрема:

– туристичний збір – 112 млн грн (+ 13 %),

– плата за місця для паркування транспортних засобів – 73,5 млн грн (+12,3 %).

«Ці цифри – показник довіри, відповідальності та економічної стійкості. Це більше можливостей для відновлення інфраструктури, підтримки соціальних програм та стабільної роботи комунальних служб. Дякуємо кожному платнику за відповідальність та внесок у розвиток нашої держави!» – підкреслила Леся Карнаух.

Популярные записи