17.02.2026

 Леся Карнаух: Блокування податкових накладних становить лише 0,1 %

Станом на сьогодні частка податкових накладних реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1%. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 

«Ще рік тому – це викликало стрес чи не у кожного підприємця. За рік ДПС кардинально змінила ситуацію. Сьогодні 99,9%  податкових накладних  реєструються автоматично. І це свідчить про ефективність механізму та його спрямованість саме на ризикові операції», – зазначила вона.

Станом на сьогодні частка податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, становить лише 0,1 %.  На початок 2025 року цей показник становив 0,76 %.

Леся Карнаух нагадала, що рік тому в кожному регіоні ДПС запроваджено консультаційні центри з питань зупинення податкових накладних. Це було принципове рішення. Щоб блокування не викликало паніку у бізнесу, щоб завжди була можливість отримати чіткий алгоритм, що ж робити далі і як виправити ситуацію. Щоб комунікація стала швидшою, а рішення — зрозумілішими. Це і є сервісний підхід.

Ще один важливий показник!

На 8,1 тисячі скоротилася кількість платників, включених до переліку ризикових. На сьогодні їх кількість – 12,8 тисячі.

«Але відносно тих, хто намагається жити схемами система моніторингу безжальна. Вона продовжує виявляти операції з підвищеним ризиком і зупиняє їх», – додала вона.

Основні причини зупинення податкових накладних:

– 60 % дисбаланс на віртуальному складі – (п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій).

Йдеться про ситуацію, коли відповідно до зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування розрахований залишок товару в гривнях менше обсягу, зазначеного у поточній податковій накладній або розрахунку коригування;

– 30% – включення платників податків до переліку ризикових

Найчастіша підстава для такого включення – ймовірний ризик у відображених в податкових накладних операціях (п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ).

Це може означати:

– відсутність трудових ресурсів для здійснення заявленого обсягу операцій;

– відсутність основних засобів;

– участь у «ланцюгах» формування ризикового податкового кредиту;

– операції з контрагентами, які вже мають ризиковий статус.

Наприклад:

Підприємство купує транспортні засоби, але продає мінеральні добрива, які не обліковувались у придбанні.

Або підприємство придбає газовані напої у суб’єкта господарювання. При цьому постачає іншому покупцю товари зі значною націнкою, сформованою за рахунок придбання нехарактерних для діяльності товарів.

Це може свідчити про відсутність підтвердженого походження товару, потенційне формування фіктивного податкового кредиту.

«ДПС поступово змінює філософію роботи. Прибираємо штучні барʼєри та полегшуємо роботу для бізнесу, який працює прозоро, сплачує податки та створює робочі місця», – зауважила в. о. Голови ДПС.

19.02.2026

 ДПС, БЕБ, Держпраці та представники ресторанного бізнесу обговорили шляхи детінізації галузі

Про роботу сфери громадського харчування, прозорість розрахунків та боротьбу із застосуванням тіньових схем говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський, Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера та представники ресторанного бізнесу. До зустрічі також приєдналися профільні бізнес-асоціації та бізнес-омбудсменка Анка Фельдгузен. 

Як відзначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, це не перша така секторальна зустріч. До цього аналогічна була з представниками сфери електроніки та побутової техніки. І вже є позитивний фідбек – бо коли боротьба з тінню не лише на словах, то це одразу видно на конкретних цифрах.

«Ресторанний бізнес – складна сфера.  В умовах війни – вести бізнес ще складніше. Бо працювати в умовах постійних обстрілів, проблем зі світлом та теплом, браком персоналу – не найлегше завдання. І я дякую кожному, хто працює чесно та сплачує податки, це вкрай відчутно для економіки. Таких на ринку більшість. І держава максимально прагне допомогти кожному», – наголосила Леся Карнаух.

За даними ДПС, сфера ресторанного господарства – це понад 43 тисячі суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тисячі об’єктів.

У 2025 році галузь задекларувала 246,7 млрд грн виторгу. Це +21,7% до 2024 року.

Середньоденний виторг зріс з 553,8 млн грн до 675,9 млн грн.

Середній чек по країні – 303 грн. 

Приріст виручки: 

ресторани – 26,9%

закусочні – 25,9%

кафе – 20,5%.

Але є і інші цифри. Виклики значні.  Бо дехто намагається прикритися важкою ситуацією в країні, щоб виправдати «тіньову» історію в ресторанному бізнесі. 

– Близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тис. грн виторгу на місяць на один об’єкт.

Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій. 

– За 2025 рік проведено понад 7,3 тисячі фактичних перевірок. Застосовано штрафів на 117,5 млн грн, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.

– Фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. І це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів.

– Незастосування РРО або ПРРО при розрахунках.

– Видача фальшивих фіскальних чеків.

– Стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.

Під час заходу представники бізнесу висловили свою позицію та пояснення з низки питань. Особливо дискусійні – офіційне працевлаштування, забезпечення розміру середньої зарплати, мінімальні виторги тощо. 

«Разом з бізнесом готові напрацьовувати підходи, щоб максимально вивести ресторанний бізнес з тіні та забезпечити рівні умови роботи. Бо тим, хто працює прозоро, важко конкурувати з тими, хто оптимізує «по максимуму»», – акцентувала Леся Карнаух.

24.02.2026

Цифровізація, Е-аудит та аграрні ризики: головні теми зустрічі команди ДПС з бізнесом Тернопільщини

Перевірки, електронні інструменти, ризики, блокування податкових накладних, неможливість виконання податкових зобов’язань через форс-мажорні обставини, повернення валютної виручки. Такі питання порушувала підприємницька спільнота Тернопільщини під час зустрічі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух.

До чергової зустрічі з командою ДПС долучилися понад 50 представників регіонального бізнесу.  Говорили про щоденну роботу, розбиралися з податковими новаціями та шукали шляхи покращення підприємницького середовища.

Серед основних питань:

– Цифровізація

Запит на нові електронні інструменти чималий. Бо це економія часу та ресурсів. ДПС сьогодні надає понад 130 послуг в електронному вигляді. Розвиваються цифрові аналітичні інструменти – даш-борд податкових надходжень, віджет TAX Control, який допомагає виявляти порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування, удосконалюється система автоматизованого списання податкового боргу. 

У планах – модернізація Електронного кабінету платника, запровадження Е-акцизу, автоматизація камеральних перевірок.

– Е-аудит

Система запроваджена з початку цього року. Це не про ускладнення, а про прозорість, автоматизацію та зменшення людського фактору. Наразі встановлений обовʼязок подачі SAF-T UA для великих платників податків виключно у разі отримання запиту податкової під час документальної перевірки та відповідно до вимог законодавства.

– Перевірки та співпраця з правоохоронними органами

Під час зустрічі пролунали скарги на постійні перевірки. Тільки завершується перевірка ДПС – одразу приходять представники БЕБ.  І підприємець фактично проходить той самий процес вдруге.

«Моя позиція чітка – платник не має постійно доводити, що він правий. Розвиваємо співпрацю з БЕБ та працюємо над удосконаленням обміну інформацією в автоматичному режимі», – сказала Леся Карнаух. 

Вона відзначила, що ДПС активно співпрацює і з іншими правоохоронними органами.  Принцип простий: є правопорушення – справа має логічне завершення, порушень немає – підприємець не повинен переживати та боятися. 

– Фактичні перевірки ДПС

ДПС вже скоротила їх на третину з часу запровадження мораторію. І новий план перевірок формувався з урахуванням ризико-орієнтованого підходу. 

Зважаючи на специфіку регіону, окремий блок – аграрії та питання урожайності. Зокрема, щодо блокування податкових накладних та потрапляння в ризикові через показник врожайності.

За словами очільниці служби, позиція ДПС – чітка: все базується виключно на аналітиці та чітких розрахунках. 

Також учасники зустрічі говорили про методологію розрахунку урожайності, використання даних Держстату, аналіз земельних площ і реальних показників. Аналітика стала глибшою. І саме вона визначає ризики. 

«Діалог в регіонах, постійні зустрічі продовжимо. Бо наповнення бюджету тримається на кожному платнику», – зазначила очільниця ДПС.

Вона також доручила керівництву Головного управління ДПС на Тернопільщині проводити постійний діалог з громадами. Адже податкові питання завжди актуальні для них, тому потрібно надавати максимальну допомогу та  якісні консультації платникам.

25.02.2026

Робота «в тіні»: ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері

ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері. Неофіційне працевлаштування  – одна з найбільших системних проблем ринку праці.  І це не лише про порушення законодавства, а і втрачені соціальні гарантії для працівників і нерівні умови для бізнесу. 

Чесні трудові відносини, належна сплата податків – питання, які були озвучені в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух під час зустрічі з представниками ресторанного бізнесу.  

Найчастіше офіційно працевлаштовують адміністраторів, офіціантів та барменів. У цей же час дуже часто непублічний персонал – прибиральники, вантажники чи охоронці – працюють без оформлення або одночасно обслуговують кількох роботодавців. 

Ще одна розповсюджена схема – коли офіційно оформлений працівник одночасно виконує роботу для іншого суб’єкта господарювання у тому ж закладі.

Наприклад, офіціант продає алкоголь від імені одного ФОПа, а страви — від імені іншого.

«Ще одна проблема – різниця між офіційною та реальною зарплатою, яка часто пропонується в Інтернеті. Наш моніторинг показав, що фактична зарплата в «конвертах» іноді значно відрізняється від тих, що подають у звітах», – сказала Леся Карнаух. 

ДПС проаналізувала пропозиції заробітної плати у сфері громадського харчування та порівняла їх із фактично задекларованими. 

Пропозиції роботодавців за інформацією з відкритих вакансій на сайті work.ua:

– офіціанти: 30 – 50 тис. грн,

– кухарі: 20 – 52 тис. грн,

– сушеф: близько 36,5 тис. грн,

– менеджер ресторану доставки: 33 тис. грн,

– системний адміністратор у мережі ресторанів: 25 – 55 тис. грн

На папері ж показують 13 – 19 тис. грн. Тож питань чимало. 

Водночас маємо і позитивну тенденцію завдяки постійній роботі з підприємцями.

За даними ДПС у грудні 2025 році середня зарплата працівників громадського харчування в Україні складала трохи більше 12 тис. грн, що майже на 3 тисячі більше, ніж у попередньому році. Кількість найманих працівників – 149,9 тисячі осіб, що практично на рівні 2024 року. При цьому сума нарахованого доходу зросла на 300 млн грн і становила 1,9 млрд грн.

«І робота з «детінізації» ринку триває. Бо для держави це – недоотримані податки, які йдуть насамперед на нашу безпеку та оборону. Тому прагнемо, щоб бізнес сам був зацікавлений у виході з «тіні». Бо це насамперед про відповідальність кожного роботодавця, чесну конкуренцію та прозорі умови роботи», – додала Леся Карнаух. https://www.facebook.com/reel/724297640682080